Музей астрономії Каразінського університету поєднує історію розвитку астрономічної науки у Харкові з демонстрацією унікальних інструментів, архівних документів та наукових досягнень харківських астрономів.
Відкриття у 2020 р. під час урочистостей з нагоди 215-річчя Каразінського університету оновленого та реконструйованого Музею астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є знаковою подією для астрономічної та загалом наукової спільноти.
Рішенням Вченої Ради Музей названий на честь видатного астронома академіка М.П. Барабашова. Головна концепція експозиції Музею – показати історію розвитку астрономічних наукових шкіл Харківського університету у поєднанні з демонстрацією процесу вдосконалення астрономічних приладів.
У цій статті ми ілюструємо експонатами Музею, архіву, та бібліотеки НДІ астрономії окремі події, явища, факти, пов’язані з історією астрономічної науки. Колекції музею дають можливість провести своєрідні історичні паралелі між історією та сучасністю, продемонструвати досягнення та прагнення вчених, презентувати результати наукових досліджень видатних харківських астрономів.
Музей як частина великого музейного комплексу Університету стає не тільки місцем зберігання та експонування, але й містиною наукових подій, презентацій, лекцій, виставок.
Вибір імені для нового створіння або проекту – завжди важлива та відповідальна справа, адже «как вы яхту назовете, так она и поплывет». Коли каразінські астрономи разом із керівництвом університету замислювалися над тим, чиє ім’я буде носити оновлений Музей, то вагань не було, адже Барабашов – це дійсно знакова особистість в історії вітчизняної астрономії.
Харків’янин Микола Павлович Барабашов (1894-1971) навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету і з того часу вся діяльність М.П. Барабашова як вченого, педагога і громадського діяча була пов’язана з Харківським університетом.
Ще молодою людиною, у студентські роки він облаштував власну обсерваторію на даху будинку у Харкові. Фактично він є фундатором, засновником школи планетних астрофізичних досліджень у Харкові.
Власне Микола Павлович стверджував, що досягнення харківських астрономів у докосмічну еру стали надважливими у момент появи космонавтики. Барабашов був саме тією людиною, яка змогла застосувати увесь науковий багаж, наші астрономічні досягнення до ери Космосу.
Микола Павлович запевняв, що космічний апарат безпечно зможе сісти на Місяць, «прилунитися», і астронавт, що мандрує місячною поверхнею, не спотикнеться.
Цікаво, що ці слова він сказав у документально-популярному та фантастичному фільмі радянського режисера Павла Клушанцева «Луна», який вийшов на екрани у 1965 р., за чотири роки до першої висадки людини на Місяць.
М.П. Барабашов був ректором університету (1943-1945). У 1969 р. йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У Харкові іменем видатного астронома названі вулиця і станція метрополітену.